— Набалакався, сволоте!? Душу знову окропив?! А тепер закрий ти рота І скажи мені, де пив?
#11
Ти кострубатий, милий мій, Як екзотичний ананас... У тиші цій глухонімій, Давай — не вип'ємо за нас!
#12
Чуєш, куме, пити будеш? — Можу тільки лиш пригубить. — А ти жінку свою любиш? — Ну, та хто ж її не любить!
#13
За тебе вип'ємо тепер... Куди це так кума спішить?.. А що, Іван хіба помер? А я дивлюсь — в труні лежить.
#14
Родичаємося ми. Як жили б ми без куми? І нагода є, тому — Вип'єм, куме, за куму! Хай щастить їй і на тебе, Та й на мене, коли треба!
#15
Я без кумів — як без ума. Кума — свята перед богами. І п'ю за те я, щоб кума В життя впиралася рогами!
#16
Чарчину випити — святе. Тим паче, за людей хороших, Тож, разом вип'ємо за те, Щоб і на нас напали гроші!
#17
Мужчини з клану не святих! До вас це слово щире й чуле: Давайте вип'ємо за тих, Хто нині дома не ночує!
#18
П'ємо за посмішки дівочі І за серця палкі жіночі! Й за ніжки файні тих і тих! За наших — грішних і святих! — До дна!
#19
Коли якась юнка Струмок переходить сумлінно, — Спідничку свою Підніма по коліна... Так вип'ємо за те, Щоб весь жіночий рід Й моря переходив отак от, Тобто в брід!